Від правильного вибору цього матеріалу залежить міцність несучої конструкції та період безремонтної експлуатації будівлі.
Класифікація цегли
Перед тим, як віддати перевагу якомусь матеріалу, потрібно ознайомитися зі способом його виготовлення. Залежно від технології виробництва цегли, вони поділяються на матеріали пластичного пресування, які застосовуються для укладання фундаментів, парканів та цоколів, та цегли напівсухого пресування.
Найпоширеніші види цегли:
– Керамічні рядові повнотілі це вид суцільних (позбавлених повітряних капсул та отворів) червоно-рудої цегли стандартного формату, яка використовується для основи кладки. ЇЇ пористість у межах 8% — 12%.
– Керамічні рядові порожнисті – це вид цегли, яку використовують при зведенні коробок будівель. Вони можуть відрізнятися круглими, овальними, прямокутними або щілинними отворами. Завдяки тому, що отвори займають від 13% до 43% обсягу кожної цеглини, теплопровідність цього будматеріалу значно нижча. Через таку конструктивну особливість будинку, побудовані з пустотілої цегли не віддають тепло зовнішньому простору, а ефективно утримують його всередині.
– Силікатні – це вид цегли, виготовлених із застосуванням кварцового піску та вапна. Вона добре переносить високі навантаження і має відмінні звукоізолюючі якості, але через схильність поглинати вологу, пару та атмосферні опади, використовується нечасто.
Керамічні великоформатні з порами
Поризовані блоки – це великоформатні блоки з пористого керамічного каменю з дуже низьким коефіцієнтом теплопровідності, завдяки якому з’явилася можливість зводити будинки з тонкими (близько 64 см) теплоізольованими стінами без використання спеціальних утеплювачів.
Теплопровідність даного будматеріалу становить 0,29 Вт/м*⁰С, тоді як у керамічного цей показник варіює від -0,39 до -0,4 Вт/м*⁰С. Завдяки великому розміру блоків будівництво проводиться більш швидкими темпами, зникає необхідність застосовувати утеплювач, потрібні набагато менші обсяги розчину.
Недоліки різних видів цегли
Будинки, зведені з рядової керамічної цегли, обов’язково потрібно штукатурити, або оформляти фасад іншим доступним способом.
Силікатну цеглу не можна застосовувати там, де на неї впливатиме волога.
Якщо на виробництві цегли виникли неполадки, або було порушено технологію виготовлення, кінцевий продукт не має заявлених характеристик і не може застосовуватися в будівельній сфері.
Як визначити якість цегли?
Щоб визначитися із вибором будматеріалу, потрібно вміти визначити його якість.
Відома історія, що трапилася з одним із забудовників, який не зміг правильно визначити якість порізованого керамічного каменю. Через деякий час після закінчення будівництва котеджного будинка в камінні почали з’являтися сколи. І лише після проведення низки експертиз забудовнику вдалося довести провину виробника.
Звичайно, ця ситуація не має очорнити сам матеріал. Але покупцю дуже важливо вміти визначити матеріал, виготовлений із порушеннями технології.
Органолептичне визначення:
У гарної цегли серцевина дещо темніша за зовнішню поверхню.
Якщо при ударі цегла видає глухий звук, можна сумніватися у його якості. Швидше за все, його недостатньо обпалили, внаслідок чого глина вбиратиме вологу і в цілому цегла буде схильна до промерзання. Правильна цегла дзвенить від удару.
Деформована, занадто темна цегла з неправильною геометрією та оплавленими гранями швидше за все перепалена. З неї неможливо звести геометрично правильну будівлю. До того ж така цегла кришиться.
Технічна оцінка якості
Міцність. При маркуванні цегли міцність позначається “Мх”, де х – допустиме навантаження на матеріал, що виражається в кг на кв. див. граничне значення міцності цеглини – “М300”, але для будівництва малоповерхових котеджів найкраще використовувати “М100”.
Морозостійкість – здатність будівельного матеріалу протистояти руйнуванню в умовах поперемінного замерзання та відтавання накопиченої в його порах вологи. Вона маркується як “Fx”, де х – цифровий показник морозостійкості.
Маючи ці знання, кожен може швидко визначити якість пропонованого будматеріалу.